За останні три роки на полях та в лісах Харківській області сталося понад сім тисяч пожеж, через які загинули шестеро людей. Лише з початку 2020-го ліквідовано майже дві тисячі пожеж (для порівняння, стільки ж було за весь 2018 рік).
Таку статистику наводять представники Держслужби з надзвичайних ситуацій.
Зокрема в поточному році побільшало лісових пожеж. Якщо за перше півріччя 2019-го їх було 50, то наразі ліквідовано вже 111. Найбільші з них сталися у Вовчанському районі (вигоріло 18 гектарів), у Дворічанскому (16 гектарів), Краснокутському (20 гектарів) та Харківському (30 гектарів). При цьому займання на сільськогосподарських полях залишаються на тому ж рівні — 28 у минулому проти 25-ти цьогоріч.
Кількість пожеж додали несприятливі погодні умови. Зазвичай пожежонебезпечний період починається у другій половині квітня. Цього ж року через брак снігу займання почалися наприкінці лютого й на початку березня.
«Масштабні пожежі були в Чорнобильській зоні, у Житомирі, остання — на території Луганської області, де знищено понад п’ять тисяч гектарів лісу. Там брали участь пожежні загони з Донецької, Дніпропетровської, Луганської, Харківської областей. Наші підрозділи працювали на цій пожежі з 7 до 14 липня», — згадує Сергій Колосовський, начальник Управління запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС у Харківській області.
Брак людей та волонтерська підтримка
Рятувальникам не вистачає ресурсів, щоби ефективно ліквідовувати пожежі на всій території області та швидко приїжджати на виклики у віддалені місця. Із цим допомагають волонтери та місцеві формування пожежної охорони, які створюють органи самоврядування. У Харківській області наразі 41 такий підрозділ, однак цього недостатньо.
«Візьмемо райцентр Зміїв: там у центрі міста стоїть пожежна частина. До крайньої точки району, що обслуговує частина, близько 35 кілометрів. А у Барвінківському районі — понад 70 кілометрів. ЗИЛ-131 із максимальною швидкістю (50 кілометрів на годину) їхатиме майже 1,5—2 години. Що трапиться за цей час із домоволодінням, яке загорілося? Тому звертаємося до органів місцевого самоврядування, щоби вони у віддалених точках створювали формування місцевої пожежної охорони, які приїдуть на виклик за лічені хвилини та допоможуть стримати загоряння до приїзду наших підрозділів», — зазначив рятувальник.
Так, цьогоріч добровільні пожежні підрозділи загасили самостійно приблизно 20 загорянь. Волонтерська підтримка потрібна рятувальникам, наприклад, під час гасіння лісових пожеж.
«Складність у чому полягає: коли пожежу понад дорогами загашено, але є вогонь глибше, у кілометрах двох від дороги, туди доставити техніку ми не можемо. І вся робота проходить вручну: лопатами копають, заливають оприскувачами, збивають вогонь будь-якими засобами. Тому кожні вільні руки — це підмога велика. Бо площі пожеж бувають великі. Наприклад, у Луганській області займання розтягнулося периметром на чотири кілометри», — каже Євген Тунік, начальник Управління реагування на надзвичайні ситуації ДСНС в області.
Більшість пожеж сталася через людський фактор. Частими є випадки, коли люди навмисно підпалюють рослинність, а також — нехтують правилами безпеки.
«Минулого року в Балаклійському районі сталася ситуація: люди робили шашлик на мангалі. Від вітру жар перейшов на лісову підстилку, і за декілька секунд полум’я перекинулося на молодий сосняк. Не скажеш, що люди спеціально це зробили. Але ж відвідування лісів (у пожежонебезпечний період — ред.) заборонене, як і розпалювання багать, навіть поблизу лісових масивів», — зазначає Колосовський.
У квітні зросли штрафи за порушення вимог пожежної безпеки в лісах. Тепер, якщо через недбалість людей станеться пожежа, потрібно буде заплатити від 270 до 900 неоподатковуваних мінімумів. А за випалювання стерні та сухої трави — від 180 до 360 мінімумів. Однак більшість випадків залишаються безкарними, і справи не доходять до суду через брак доказів.
«Усі пожежі проходять за населеними пунктами, де немає камер відеоспостереження. Довести, що саме ця людина підпалила, у 99% випадків неможливо. На жаль, така статистика поліції. В екологічної інспекції також ситуація складна. Тож якщо люди десь у населених пунктах побачили, що хтось палить, це необхідно зняти на телефон і звернутися хоча б до ДСНС. Безкарність породжує нові підпали. Лише завдяки свідомості громадян можемо запобігти таким ситуаціям», — закликає Сергій Колосовський.
Рятувальники кажуть: запобігти пожежам значно допомагає інформування дітей та дорослих щодо правил безпеки, зокрема як діяти в тій чи іншій ситуації. Проте через карантин багато заходів скоротилося і не все вдається реалізувати.
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин
